• English
  • Ukrainian
  • Facebook
Головна / Національна політика

Національна політика

НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ КСВ: КРОК УПЕРЕД

Партнери

Глобальний Договір ООН в Україні: найбільша міжнародна ініціатива, яка включає близько 8 тис. компаній з понад 130 країн. Вона ґрунтується на 10 універсальних принципах, які стосуються чотирьох сфер: права людини, трудові відносини, антикорупція та навколишнє середовище. В Україні локальна мережа налічує близько 200 членів, включаючи компанії, громадські організації, торгові союзи та навчальні заклади. Глобальний Договір пропонує участь і сприяння за допомогою декількох механізмів, а саме: політичного діалогу, навчання, національних/регіональних мереж та проектів.

Український союз промисловців і підприємців: потужне громадське об єднання, до складу якого входять великі корпорації та підприємства малого і середнього бізнесу, провідні експортери та виробники, орієнтовані на внутрішній ринок, заводи зі столітньою історією та еліта новітніх високих технологій. УСПП має 28 регіональних відділень, 71 філію та 22 представництва, 36 комісій з різних питань. Союз співпрацює більше ніж з 100 громадськими організаціями та галузевими асоціаціями, які об’єдналися в Економічну раду. УСПП співпрацює з Об’єднанням організацій роботодавців України (ООРУ), є партнером Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Союзом укладено 151 міжнародну угоду про співробітництво й партнерство з промисловими та підприємницькими організаціями.

Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» (Центр КСВ): провідна незалежна експертна організація з КСВ в Україні, що об’єднує 38 компаній. Центр є членом Правління Глобального договору ООН (2010-2013), національним партнером CSR Europe (Брюссель) і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку (WBCSD, Женева). Центр надає консультації з питань розробки стратегії, програм та комунікацій з КСВ, проведення моніторингу та оцінки ефективності проектів, підготовки і верифікації нефінансової звітності.

Анна Данилюк: «Незважаючи на зростання ролі та поширення в українському контексті, багато компаній, як державних так і приватних, часто не розуміють концепції або обмежують значення для бізнесу суто економічним. У випадку, коли уряд України підтримуватиме партнерство з приватним сектором та КСВ як таку, та сприятиме поширенню відповідальних бізнес-практик, а також створюватиме сприятливі умови, це стане ключем до побудови сталого майбутнього в Україні. Нам потрібне майбутнє у якому кожен суб’єкт суспільства бере на себе відповідальність та діє заради загального блага».

Марина Саприкіна, виконавчий директор Центру «Розвиток КСВ»: «Прийняття Національної КСВ-стратегії є важливим кроком не тільки для поширення КСВ в Україні, а й для підвищення конкурентоспроможності країни в цілому. Реалізація КСВ компаніями приватного і державного сектора економіки є важливим чинником сталого розвитку суспільства й держави, усунення економічних і соціальних диспропорцій, підвищення довіри громадян до бізнесу. Отже, КСВ компаній здатна значною мірою сприяти покращенню якості життя українців».

Анатолій Кінах, народний депутат України, президент УСПП: «Одне з головних завдань – гарантувати бізнесу принцип добровільності. УСПП категорично проти нав’язування соціальної відповідальності, що дуже часто проявляється як вимагання виплат до різноманітних фондів – благодійних, благоустрою, підтримки соціальної інфраструктури тощо, і готовий захищати підприємців від такого «партнерства».

Проблема

Незважаючи на розвиток КСВ в Україні, спостерігається відсутність співпраці між бізнесом, урядом та громадянським суспільством, що слід розглядати як бар’єр на шляху до подальшого поширення відповідальних ділових практик. З одного боку, незважаючи на зусилля організацій із КСВ (Глобальний Договір ООН в Україні, Центр «Розвиток КСВ» та інших), величезна кількість компаній, навіть великі холдинги, не кажучи вже про малий і середній бізнес у регіонах, не залучена до відповідальних бізнес-практик. Таким чином, відсутність співпраці, напряму розвитку відповідальних практик бізнесу та викривлене розуміння КСВ обома сторонами (бізнесом та органами влади) зумовили необхідність розробки національної політики, яка би сприяла поширенню КСВ в Україні.

У той же час, Європейська комісія, відповідно до місцевих реалій, заохочує підприємства будувати власний підхід до корпоративної соціальної відповідальності на основі визнаних на міжнародному рівні принципів КСВ у різних їх варіаціях. І в 2011 році була опублікована  нова політика у сфері КСВ, у якій розробка Національних КСВ-стратегій (для членів ЄС) була згадана як один з напрямів розвитку для регіонів. Іншими словами, був також сильний європейський контекст для розробки такого документу.

Вирішення

Ідея розробки Національної КСВ-стратегії з’явилась серед організацій, що фокусують діяльність на КСВ (головним чином це – Глобальний Договір ООН та Центр «Розвиток КСВ»). Центр КСВ реалізував проект «Розробка Національного порядку денного з КСВ», який підтримали  UNITER, PACT та за фінансової підтримки USAID.

У 2009 році Глобальний Договір ОНН спільно з Центром «Розвиток КСВ» звернувся до парламентського Комітету з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва з ідеєю розробки національної КСВ-стратегії. За підтримки вказаного комітету цього ж року було проведено парламентські слухання. Їхнім результатом стало створення робочої групи (ради стейкхолдерів) для розробки національної КСВ-стратегії. Глобальний Договір ООН та Центр «Розвиток КСВ» стали співсекретарями Ради. До її складу увійшли 50 різних стейкхолдерів, які представляли бізнес, бізнес-асоціації, медіа, вищі навчальні заклади, громадські організації. Протягом 2009-2010 рр. відбулися чотири зустрічі членів ради, одна навчальна поїздка до Брюсселя за участю голови ради, члена парламенту Ксенії Ляпіної та було організовано зустрічі з представниками департаментів ЄС, аби ближче ознайомитися з контекстом КСВ у ЄС. У результаті, проект Концепції національної КСВ-стратегії (члени ради визнали, що зарано називати цей документ стратегію) розробили за підтримки парламентського комітету. З 2011 року його доопрацювали та схвалили члени ради. Проект надіслали до Адміністрації Президента від імені ради, та на той момент ніякої відповіді не було отримано.

Таким чином, партнери – Центр КСВ та Глобальний договір ООН в Україні, до яких приєднався Український союз промисловців та підприємців, розпочали громадську пропагандистську кампанію, аби привернути увагу органів влади до національної КСВ-стратегії. У 2011-2012 роках було проведено ряд заходів: CSR marketplace, конкурс кейсів із КСВ, Форум «Національна стратегія КСВ», різноманітні круглі столи та відкриті дискусії зі стейкхолдерами. Більше як 15 листів було написано до різних урядових організацій із закликом прийняти національну КСВ-стратегію в Україні. Центр КСВ випустив брошуру «Ціна неприйняття КСВ стратегії для України».

Результати

У різний час протягом 2011-початку 2013 років реакція органів влади було різною. Її не було взагалі, коли Концепцію направили до Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента тощо. Потім було декілька листів, у яких зазначалося, що оскільки КСВ є добровільною, то політика уряду не відіграє ролі та не має значення. Міністерство економіки свого часу попросило внести зміни до проекту тощо. Нарешті у червні 2013 року указом Президента було підтверджено готовність до розробки національної КСВ-стратегії за участі Координаційної Ради з питань розвитку громадянського суспільства (Адміністрація Президента) та Кабінету Міністрів. Партнери у цьому тривалому, але важливому проекті – Центр КСВ, Глобальний Договір ООН, Український союз промисловців та підприємців – вважають це успішним результатом трирічної кампанії.

У вересні 2013 року Координаційна Рада з питань розвитку громадянського суспільства (Адміністрація Президента) створила робочу групу, до якої входить близько 30 представників міністерств, бізнесу, громадських організацій, вищих навчальних закладів, для розробки проекту стратегії та подальшого затвердження її указом Президента. Три партнери – Центр КСВ, Глобальний Договір ООН та Союз промисловців та підприємців – стали учасниками робочої групи. Міністерство економіки запропонувало для обговорення перший проект, який базується на Концепції, розробленій у 2011 році. Наразі йде процес обговорення.

 

Наслідки неприйняття національної політики з корпоративної соціальної відповідальності для України