• English
  • Ukrainian
  • Facebook
Головна / Статті / КСВ сніданок «Звітність з КСВ: нова директива ЄС. Інтегрована звітність та GRI G4 рік потому»

КСВ сніданок «Звітність з КСВ: нова директива ЄС. Інтегрована звітність та GRI G4 рік потому»

16 травня Центр «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» провів черговий КСВ сніданок, на якому Марина Саприкіна, директор Центру, розповіла про Директиву Європейського Союзу з КСВ, що відбувається зі стандартом GRI G4 та які перспективи чекають на інтегровану звітність.

Для початку, представляємо до вашої уваги результати нового дослідження фінської організації FIBS, які відображають останні тенденції у сфері соціальної відповідальності та сталого розвитку.

Загалом було опитано близько 200 респондентів, , 41 % з яких – генеральні директори.

Отже:

  • 71 % компаній вважають КСВ дуже важливою для бізнесу. Цікаво, що у цьому році жодна компанія не відповіла, що це неважливо.
  • 46 % сприймають КСВ як відправну точку для бізнесу.
  • При постановці КСВ цілей, тільки 5 % вказують економію на витратах і 12 % – збільшення продажів. Але 42 % погоджуються, що КСВ допомогла зекономити , а для 40 % – збільшити продажі.
  • 20 % вважають, що КСВ значно впливає на суспільство.
  • 63 % рад директорів компаній мають принаймні 1 члена, який відповідає за КСВ, але менше половини мають КСВ менеджера, який планує і реалізує КСВ.
  •  Побудова бренду і підготовка до майбутнього (в тому числі, щодо можливого впровадження відповідних законодавчих актів) – головні причини реалізації КСВ.
  • Екологія – найбільш популярна тема КСВ, найменш –  права людини і споживачі.
  • Збільшилася кількість компаній, які користуються міжнародними стандартами. Третина компаній реалізують ІСО 26000, 44 % – готують звіти по GRI .
  • Управління ланцюжком постачальників у минулому році було найважливішою проблемою КСВ, у цьому році першість отримала «інтеграція КСВ в бізнес» .
  • Все більша кількість управлінців, в порівнянні з 2013 роком, вірять , що інвестиції в КСВ збільшаться в найближчі 5 років.

 

Директива ЄС: прозорість веде до кращих показників

15 квітня 2014 року була представлена нова директива Європейської Комісії (ЄК), спрямована на зміни законодавства ЄС по звітності та схвалена Європейським парламентом. Центр «Розвиток КСВ» зробив її детальний аналіз, з яким ви можете ознайомится за посиланням.

Ключеве послання Директиви – прозорість веде до кращих результатів.

Загалом, появі Директиви сприяли такі передумови:

  • Лише 10% європейських компаній з 42 тисяч звітують.
  • Проблеми з КСВ звітами: неадекватність наданої нефінансової інформації (якість і кількість звітів), відсутність даних за різноманітністю (гендерній рівності) в радах директорів компаній.
  • Також, деякі країни ЄС самостійно посилювали законодавчі вимоги до нефінансової звітності. Країни-лідери: Великобританія, Швеція, Іспанія, Данія і Франція.

При попередній розробці під дію Директиви підпадало 18 тисяч компаній, проте бізнес-організації пролобіювали зменшення їх кількості компаній, піднімаючи критерії (раніше вказувалися компанії з кількістю працівників більше 250, зараз – понад 500). Тож, наразі, 6000 тисяч компаній (фактично втричі менше від попередньої кількості) розкриватимуть свої нефінансові показники.

Крім того, під дію Директиви підпадають:

  • Компанії, що представляють суспільний інтерес:
  • Публічні компанії, акції яких котируються на біржах,
  • Банки,
  • Страхові компанії
  • І деякі інші компанії.

Ця Директива не відноситься до малого і середнього бізнесу.

Що компанії мають розкрити у своїх звітах

ЄК знизила вимоги до розкриття інформації (на рівні групи, а не кожного підрозділу групи в країнах ЄС). Компанії можуть описувати лише деякі нефінансові показники замість вимоги повної звітності (заохочує КСВ звіти).

Директива не вимагає від компаній готувати інтегровану звітність.

Загалом, компанії мають розкрити у річних управлінських звітах:

• бізнес-модель компанії,

• політика (і відповідно показники) в таких сферах як:

  • Екологія,
  • Соціальні питання і співробітники,
  • Права людини,
  • Питання хабарництва та боротьби з корупцією,
  • Питання різноманітності (гендерної рівності) в радах директорів (інформацію про політику в галузі різноманітності, розкриття віку, статі, географічного розмаїття, освіти і професійних питань); цілях, ризики та результати реалізації такої політики;
  • нефінансові ключові показники по цих сферах.

Особливо, варто звернути увагу на питання різноманітності в радах директорів, а саме гендерної рівності. Сьогодні, Європейский Союз приділяє цьому особливу увагу. Зовсім нещодавно була спроба встановити вимогу аби 40% жінок були в правлінні компаній. Деякі країни, в тому числі Німеччина, цю ініціативу не підтримали. Тож, Європейська Комісія включила питання різноманітності та гендерної  рівності в Директиву з розкриття нефінансових показників.

 

Важливі моменти:

• Якщо звітність з деяких питань нерелевантна для компанії (наприклад, конфіденційна інформація) , то можна не розкривати . Однак, у такому випадку, компанія повинна пояснити, чому ці показники не розкриті. Тут діє принцип «report or explain» – прозвітуй або поясни, чому цього не можна зробити.

• Якщо компанія вже готує окремий звіт зі сталого розвитку або КСВ, то його можна використовувати як частину щорічного управлінського звіту за умови, що звіт покриває той же фінансовий рік і відповідає питанням, визначеним Директивою .

• Розкриття показників передбачено групою в консолідованому звіті, а не кожної окремої компанії.

• Протягом 2 років буде випущено Керівництво зі звітності (наприклад, як і за якими показниками звітувати).

Хоча в ЄС і підрахували, що підготувати звіт компанії коштуватиме 5000 євро на рік (в масштабах ЄС – це 30 мільйонів євро), проте багато експертів досить скептично ставляться до цієї цифри. На їх думку, вона може бути значно більшою, особливо, якщо компанія проводить аудит звіту (а це робить переважна більшість великих компаній). Можливо, саме висока вартість і є причиною того, що багато компаній не розкривають інформацію про бюджет підготовки звіту і, загалом, зазначають, що для них це інвестиції.

В будь-якому разі, скільки компанія витрачає на звіт – це завжди індивідуально.

За підрахунками, перші звіти за Директивою з’являться в 2017 році (звіти тих компаній, які взагалі не готували нефінансові звіти).

Загалом, треба відзначити, що для Європи це досить велике досягнення і  значний крок вперед. Хоча, деякі експерти вважають, що насправді Директиве матиме незначний вплив на європейский ринок, оскільки значна кількість великих компаній і так звітує. Тим не менщ, якщо зараз звітує 2 000 компаній, то буде – 6 тисяч.

Стандарт GRI G4: рік потому

У травні 2013 року вийшла в світ четверта версія Керівництва зі звітності у сфері сталого розвитку G4, що випускається Глобальною ініціативою зі звітності (GRI) .

Унікальність G4 в тому, що велика увага приділяється суттєвим питанням. Тобто, тим питанням, які найбільш важливі для кожної конкретної компанії. Іншими словами –  звітуйте лише про те, що важливо.

На сьогодні, вже 61 компанія підготувала звіти за стандартом G4. Лідирують європейські компанії.

Хоча стандарт і був випущений лише нещодавно, проте вже йдуть активні розмови про його оновлення. Головна причина – необхідність збалансувати зі Стандартом з інтегрованої звітності. Так, в G4 не вистачає двох капіталів (а інтегрована звітність про капітали: соціальний, природний…), а саме: інтелектуального і виробничого.

Тож представники Глобальної ініціативи зі звітності запевняють, що стандарту G5 поки не буде, але G4 – суттєво оновиться.

Також, зараз активно йде розробка цілей сталого розвитку ООН після 2015 року (до цього були цілі тисячоліття) і відділ статистики ООН намагається знайти методологію як порахувати внесок бізнесу в Цілі сталого розвитку після 2015 року.

Можливо, допомогти ООН у цьому зможе Ініцатіва Принца Уельського «Звітність для сталого розвитку», яка наразі  розробляє методологію, яка покаже внесок бізнесу в Цілі-2015.

Інтегрована звітність

Не так давно, Міжнародний комітет з інтегрованої звітності (IIRC) опублікував «Міжнародні основи інтегрованої звітності».

Однією з причин виникнення інтегрованлї звітності є те, що звіт сприймався як комплайенс, а не як інтегроване мислення.

Після того, як стандрат з інтегрованої звітності був випущений:

• в Індії: конфедерація промисловості заснувала Лабораторію з інтегрованої звітності. Загалом,  Індія досить відповідально підходить до питань КСВ. Так, минулого року був ухвалений закон, за яким 1% від прибутку, компанія має витрачати на КСВ ініціативи (на які саме, компанія вирішує самостійно).

• у Південній Африці, Бразилії, ЄС: сприйнято позитивно, почалися зміни в законодавстві.

•  у США Комісія з цінних паперів і бірж заявила, що компанії не готові до інтегрованої звітності. Проте варто відзначити, що багато компаній звітують за нефінансовими показниками.

Разом з тим, робоча група з інтегрованої звітності визнала, що багато компаній хоч і зацікавлені, проте роблять досить мало.

У вересні завершується Пілотна програма  (охоплює більше 80 організацій та 25 інвесторів з 24 країн), спрямована на тестування принципів, змісту та практичного застосування інтегрованої звітності.

Після цього планується створити нову бізнес-мережу, до якої увійдуть учасники програми (Danone, Deloitte, HSBC, KPMG, Microsoft, Coca-Cola, Volvo, Unilever).

Рекомендації для України

Наразі, зміни в європейському законодавстві не мають прямого впливу на українські компанії. Директива, насамперед, вплине на компанії, які працюють на міжнародних ринках, а також,  чиї материнські компанії знаходяться в Європі і підпадають під дію нового законодавчого акту.

Якщо компанія присутня на одній з європейських бірж, то її ця ініціатива не стосується. Проте варто пам’ятати, що сьогодні існує  багато біржових ініціатив, направлених на розкриття нефінансових показників. Очевидно, що з прийняттям Директиви така практика поширюватиметься, тож українським компаніям варто бути до цього готовими.

Тим не менш, зважаючи на курс України на євроінтеграцію, а також глобальні тенденції до законодавчого регулювання питань КСВ, українським компаніям варто уважно поставитися до Директиви.

Рекомендації для українських компаній:

• визначити і почати готувати звітність за істотним нефінансовим індикаторам;

• компаніям, які вже мають звітність, ввести додаткові індикатори з визначених ЄК питань для розкриття;

• якщо компанія є підрозділом великої міжнародної компанії, то процес звітності слід починати відповідно до індикаторів, за якими звітує материнська компанія;

• велику увагу слід приділити політиці різноманітності (гендерна рівність ) в управлінні компанією, почавши з її розробки;

• якщо компанія є підрозділом великої міжнародної компанії , яка ще не звітує, то цей процес необхідно почати якомога швидше. Оскільки процес вибору показників , їх пояснення співробітникам , навчання та збору даних може зайняти близько 2 -х років.