Марина Саприкіна для журналу “БІЗНЕС”: суспільство сьогодні максимально довіряє саме бізнесу

переглядів: 14
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Керівниця Центру “Розвиток КСВ” розповіла Журнал “Бізнес”, куди рухатимуться компанії після завершення пандемії та який досвід здобудуть. 

Пандемія коронавірусу COVID-19 стимулює компанії змінювати пріоритети та мобілізувати свої ресурси задля підтримки громади. Тож прогнозовано, що соціальна відповідальність компаній зазнає чималих змін після подолання кризи. Журнал “Бізнес” розпитав керівницю експертного Центру «Розвиток КСВ», МАРИНУ САПРИКІНУ.

— Сучасний погляд на соціальну відповідальність бізнесу. Чи змінили пріоритети нові виклики часу? Чи не посунули вони на другий план глобальні ініціативи, які розвивались до початку кризи?

— Сьогодення показало, що в усіх компаній пріоритет один — боротьба з COVID-19. Щодо додаткових активностей, як-от: висадка дерев, сортування сміття тощо, то все це буде вже після карантину, коли відбудеться перегляд стратегій.

Сьогодні — той час, коли соціальна відповідальність є невідкладною. Це шанс для “легалізації” своєї компанії через допомогу країні, лікарням усім можливим — від захисних костюмів для медиків до апаратів ШВЛ. За даними дослідження Американської торгової палати, 64% компаній готові надавати допомогу суспільству для захисту від COVID-19, з них третина — допомогу матеріальну. Інші готові допомагати обладнанням та продуктами (вразливим групам населення) і ставати волонтерами (інформаційна підтримка, ІТ-, консультаційні та юридичні послуги).

Допомога суспільству та громадам/лікарням — це один з пріоритетів. Інші два — допомога співробітникам та постачальникам.

Тому основні поради для компаній нині:

  • перегляньте свої продукти та можливості — чим ви можете зараз допомогти. Якщо ви — кав’ярня, поділиться кавою з медиками. Якщо ви — ресторан, нагодуйте медиків. Якщо ви — служба доставки, допоможіть тим, хто цього потребує. Якщо ви продаєте миючі засоби, допомагайте ними;
  • перегляньте свої бюджети і скажіть, скільки ви готові витратити;
  • запитайте у співробітників, чи готові вони допомагати.

— На чому зосереджені європейські власники компаній, чи включились вони в глобальне спасіння планети?

— Європейські компанії, як і українські, включилися в спасіння людей, насамперед — працівників, медиків та постачальників. Вони також допомагають благодійним фондам і лікарням: розвозять їжу, надають підтримку організаціям, які турбуються про вразливі групи населення. Але, враховуючи рівень медицини в європейських країнах, першочергові завдання для компаній я би виділила по пріоритетах, а саме:

  • робота зі співробітниками(цями), в тому числі підтримка їх та турбота про ментальне здоров’я;
  • допомога та збереження постачальників;
  • робота з місцевими громадами.

Цікавий кейс від Facebook, яка вирішила підтримати місцеві медіа, оскільки дохід від реклами різко скоротився. Компанія виділила $100 млн. Ось вам приклад з 3-го пункту.

А ще у США найвищий менеджмент компаній вирішив відмовитись від своїх зарплат або суттєво їх скоротити. Наприклад, “топ” мережі ресторанів Texas Roadhouse відмовився від зарплати до початку 2021 р., щоб допомогти співробітникам, яких відправили у відпустку. “Топ” Columbia Sportswear знизив свою зарплату з $3,3 млн до $10 тис.

Люксові бренди перейшли на виробництво захисних костюмів, санітайзерів, масок, які безкоштовно роздають лікарням. А великі автокомпанії переорієнтувались на виробництво апаратів ШВЛ.

— В Україні ми чуємо і бачимо багато прикладів допомоги компаній населенню, лікарям, владі. Це набуло масового характеру? Що діється на периферії?

— Незважаючи на скорочення бюджетів, великий бізнес масово допомагає МОЗ, фондам та лікарням: “Нова Пошта”, ПУМБ, Carlsberg та інші. І це стосується не тільки Києва. Львівський IT-кластер закупив тести для масової діагностики, Івано-Франківській області допомагає “Прикарпаттяобленерго” та об’єднані бізнеси. Об’єднався бізнес у Полтаві, у Броварах. Звісно, ключова проблема — села та райони. Але зараз ми чуємо навіть від великого бізнесу, що він хоче, аби його кошти пішли в регіони.

— Епідемія мине, ситуація вийде на якийсь інший рівень. І тут бізнес зіткнеться (хоча вже почав) з економічними викликами. Ваш прогноз: чи спричинить це перегляд планів щодо соціальної відповідальності? В який бік ці плани буде скореговано?

— Так, це позначиться на їхніх планах КСВ, але в більш якісну сторону. Пріоритетом для компаній залишиться збереження бізнесу та співробітників. І тому проєкти КСВ будуть, можливо, не такі масштабні, але точно пов’язані з бізнесом. Я би сказала, що КСВ стане більш стратегічною. Але водночас підвищаться й вимоги до соціальних практик компаній. За цей місяць про соціальну відповідальність бізнесу влада, громади, громадські організація говорять частіше, ніж за всі 10 попередніх років. Тому КСВ точно залишиться на порядку денному. Щодо корегування, то КСВ-проекти, по-перше, стануть більш стратегічними, пов’язаними із бізнесом; по-друге, залишать в пріоритеті напрямок з охорони здоров’я; по-третє, зменшать бюджети; а ще побільшає компаній, які будуть говорити та втілювати КСВ-проекти в життя.

— Як щодо дотримання внутрішніх практик КСВ? За чим ми нині спостерігаємо в парадигмі стосунків “бізнес — персонал”, “бізнес — партнери”?

— Бізнес зберігає персонал. Це — основа бізнесу, тому саме збереження персоналу та реструктуризація бізнесу і стане пріоритетом стратегій КСВ. У трудових практиках буде багато змін:

  • трансформується робота із персоналом та його залученням;
  • по-новому говоритимуть про баланс між особистим та робочим життям, адже ми вимушені звикати працювати дистанційно;
  • з’являться нові системи навчання персоналу.

Компаніям вже варто звернути увагу на самопочуття персоналу, на ментальне здоров’я (коли стираються межі між роботою та особистим життям) та на те, чи не страждають їхні співробітники(ці) від домашнього насильства. Зараз люди, які потерпають від домашнього насильства, вимушені бути поруч із кривдником. У Великобританії, наприклад, кількість звернень на “гарячу лінію” з протидії домашньому насильству зросла на 68%.

Щодо партнерів і постачальників, то бізнес також намагатиметься їх зберегти. Знову наведу приклад Великобританії. Там є державна послуга: на випадок, якщо ви втратили постачальника або партнера через COVID-19, держава допоможе вам знайти нового.

— Якого нового досвіду набудуть компанії, які активно включились у процес допомоги?

— По-перше, багато з них сфокусується на галузі охорони здоров’я. Якщо раніше найпопулярнішою сферою соціальних інвестицій компаній була освіта, то цього року це буде охорона здоров’я. Гадаю, що компанії замисляться і про медичне страхування.

По-друге, скорегують роботу з урахуванням дистанційних можливостей. Про це багато говорили, а тепер ми всі змушені працювати онлайн. Думаю, це покращить баланс між роботою та життям. І дасть змогу суттєво заощадити кошти. Звичайно, це сприятиме зростанню акцій технологічних компаній.

Також посилиться управління кризами в компаніях, окремі політики будуть переписані. У компаній вже з’явилось багато інструкцій для співробітників та кризових команд на випадок появи нових “чорних лебедів”.

І варто додати, що можна чекати на розвиток тих бізнес-сегментів, які з’явились у компаній у відповідь на виклики сьогодення.

— На ваш погляд, український бізнес з точки зору соціальної відповідальності наразі робить достатньо, адже і так працює на межі своїх можливостей. Чи може він більше?

— Скажу так: якщо бізнес об’єднується, то це вже дуже круто. Водночас є компанії, в яких власник не залучений у цей процес, тому вони приймають рішення недостатньо оперативно. Як сказав італійський чиновник: “Бюрократія навіть у компаніях сильніша за COVID-19”. Іноді ось у цих ваганнях бізнес втрачає час.

Не вистачає підтримки громадським організація та фондам. Їм зараз важко, про них держава забула, бо вони не відносяться до малого чи середнього бізнесу, донори зупинили проекти. Тому дуже круто було б підтримувати і їх, наприклад, допомагаючи зберегти персонал з невеликими зарплатами. Тому я звертаюсь до компаній: допоможіть своїм партнерам вижити та зберегти персонал.

— Які кейси вам здаються найбільш вдалими?

— “Нової Пошти”. Вони були першими, хто заявив про підтримку, спрямувавши на це 25 млн грн. Вони були першими, хто заговорив про Маніфест. Вони були першими, хто вирішив безкоштовно доставляти товари для благодійних фондів. Цей приклад — про лідерство та позицію. Вони були першими, хто звернувся у Facebook до своїх співробітників з розповіддю про плани на цей період, про відмову та зменшення премій. І дуже хочеться, щоб таких прикладів було більше.

— Чого точно зараз не чекає суспільство від бізнесу?

— Точно не потрібно довго чекати, якщо є кошти. Точно не потрібно не мати позиції, якщо є кошти. Точно не потрібно довго обговорювати, кому допомагати.

Точно потрібно працювати із благодійними фондами та лікарями, щоб не було помилок у закупівлі обладнання. Точно потрібно турбуватися про людей з групи ризику. Якщо вони є працівниками — їм потрібно допомагати і попросити залишатися вдома.

До речі, суспільство сьогодні якраз чекає на допомогу від бізнесу і максимально довіряє саме бізнесу. І хочеться, щоб бізнес виправдав ці очікування. Це — шанс підвищити довіру до бізнесу в цілому.

— Чи можлива історія з продовженням тих ініціатив, що виникли саме в цей період?

— У мене, власне, є враження, що ініціативи із допомоги охороні здоров’я залишаться: компанії вже побачили, наскільки сфера медицини потребує допомоги. І тому ця допомога збільшиться у порівнянні з тим, що було раніше. Також компанії, які відкрили нові, наприклад, медичні напрями для себе, у майбутньому зможуть розвивати їх.

Онлайн-конференції, дистанційна робота — все це вже залишиться з нами. Покращиться турбота про співробітників.

А головне — соціальна відповідальність стане важливою візитівкою компанії. І перше, про що запитають компанію після карантину: що ви робили під час пандемії? І краще мати відповідь на це питання. Це така “ліцензія на роботу”, яку надає зараз українське суспільство.

Поділитись с друзями

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin