Як компанії дбають про своїх працівників?

переглядів: 67
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Про політику балансу роботи і сім’ї, створення рейтингу «Компанії, дружні до родин» та сертифікації для бізнесу «Роботодавець, дружній до молоді» в ефірі Радіо Культура розповідають керівниця Центру «Розвиток КСВ» Марина Саприкіна та координатор напрямку Career Hub Центру «Розвиток КСВ» Тарас Деркач.

Пандемія внесла свої зміни у життя кожного, в тому числі порушивши баланс життя та роботи. За словами Марини Саприкіної, Керівниці Центру «Розвиток КСВ» про баланс говорити не доводиться, а мова йде про синергію.
«Тим не менш українські компанії, які подавалися до нас на рейтинг зазначили, що мають таку політику, але, здебільшого, інтегровані в інші політики. З більш ніж 50-ти компаній, що брали участь у створенні рейтингу “Компанії, дружні до родин”, лише 16% такими є. Сподіваємося, що завдяки такому рейтингу кількість компаній, дружних до сімей зросте і ми отримаємо від них свідчення, що вони використовуватимуть нашу анкету, як дорожню карту на плани для наступного року».

Рейтинг «Компаній, дружніх до родин» 2021 р. 

 

Під час формування рейтингу звертали увагу на 4 фактори: соціальна та матеріальна підтримка, корпоративна культура і робоче місце/графік. Розбирали наявність політики гендерної рівності, домашнього насилля, окрему політику для роботи та сім’ї, коли співробітникам дозволяють працювати з дому та надають додаткові години або дні, в разі потреби. Другий блок індикаторів був про робочі місця та графік роботи, де ми оцінювали і наявність в офісі дитячої кімнати або надання додатково оплачуваних днів відпустки для догляду за членами сім’ї, зокрема і через COVID-19.  Також ми оцінили критерії соціальної поведінки працівників: медичне страхування для співробітників та їхніх родин, допомогу при переїзді, програми запобігання домашньому насильству, підтримку і проведення культурних, освітніх заходів. А також блок питань був про матеріальну підтримку працівників та їхніх родин на освіту дітей чи якщо члени сім’ї співробітника потребують догляду. 

«Ми розробили цей рейтинг завдяки співробітникам компаній. Ми провели фокус-групи і виокремили важливі критерії», — перерахувала Марина Саприкіна.

Запит на такий рейтинг з’явився ще у 2019 році, коли Фонд ООН у галузі народонаселення провів дослідження, де було зазначено, що у 76% респондентів (співробітниць та співробітників компаній) були відсутні політики щодо підтримки співробітників з дітьми. А 53% сказали, що відчувають потребу в практиках балансу роботи та родини.

«Ми бачимо наслідки COVID-19 і те, що багатьох перевели на дистанційну роботу, внаслідок чого збільшилася кількість робочих годин. Звісно, це впливає на благополуччя та ментальне здоров’я.  . Тому, співставивши всі ці факти, ми вирішили започаткувати рейтинг, аби компаній дружних до родин ставало більше», — прокоментувала Марина Саприкіна.

В рейтингу брали участь і державні, і приватні компанії. Але приватних було набагато більше. В державних компаніях є профсоюзи, які можуть відстоювати якісь права.

«Це більше про бажання hr-менеджерів брати участь та порівнювати себе з іншими. Не всі відомі українські компанії брали участь в цьому рейтингу, бо, власне, не мають таких політик», — розповіла Марина Саприкіна.

Одним із важливих елементів корпоративної культури є впровадження програми протидії домашнього насильства на роботі. Це тільки розвивається в українських компаніях, але, тим не менш, Фонд ООН у галузі народонаселення робить багато чого, щоб ця, прихована колись, проблема виходила на поверхню.

«Цього тижня стартує Міжнародна кампанія “16 днів проти гендерного насильства”, в якій, сподіваюся, багато компаній братиме участь. Є багато речей, про які компанії сьогодні почали замислюватися, завдяки опитуванням», — зауважила Марина Саприкіна.

До того ж, впровадження таких програм у бізнес коштує недорого. “Головне, щоб компанія мала бажання та розуміння важливості цих програм. Адже це питання їхньої конкурентоспроможності. Далі все більше людей звертатиме увагу на цей критерій. Сьогодні Центр «Розвитку КСВ» працює з порталами пошуку роботи, щоб вони теж звертали увагу на наявність таких програм у роботодавців.

«Компанії відчувають, що стають більш репутаційно-привабливими для потенційних співробітників та тих, хто вже працює з ними. Особливо IT-компанії думають над тим, як ще краще піклуватися про співробітників, аби ті залишалися залученими. Підтримка родини — один із важливих аспектів, який допомагає співробітнику бути щасливішим, а, отже працювати ефективніше, що, в свою чергу, підвищить якість бренду роботодавця. Також від цього залежить менша плинність кадрів, що зменшує витрати на рекрутинг. Ну і такий рейтинг позитивно впливає на репутацію компанії», — впевнена Марина Саприкіна.

«Сертифікація “Роботодавець, дружній до молоді” — це кульмінація комунікації з компаніями та їхньої взаємодії з молоддю. Ця комунікація розпочалася ще в 2016 році, коли ми залучили компанії, які готові працювати з молоддю та створювати для них робочі місця. Ми побачили, що приходять компанії різного рівня і часто не розуміють куди їм потрібно рухатися: де золотий стандарт та відповідні критерії, до яких компаніям потрібно прагнути», — розповів Тарас Деркач.

Центр «Розвитку КСВ» провів масштабне опитування молоді в соціальних мережах на тему “яким має бути роботодавець” та обрали важливі критерії: підтримка, увага, сприйняття на рівних тощо. На основі цих критеріїв ми створили сертифікацію, яку пройшли 10 компаній: 8 приватних та 2 державні. Також розділили сертифікацію на рівні A, B та C, відповідно до кількості набраних балів.

За словами Тараса Деркача, сертифікація має на меті не лише суспільне визнання компаній, але і внутрішню роботу компанії:

«Ці рівні дозволяють компанії отримати зворотній зв’язок та рекомендації і зрозуміти свої точки розвитку, які можна використати в роботі. Рівні сертифікації — це оцінка різних категорій: корпоративної культури, політики найму та адаптації на робочому місці, умов праці, особистого професійного зростання та молодіжних проєктів. Кожен із цих критеріїв ділиться на ще дрібніші».

Варто зазначити, що більшість компаній мають стандартні політики найму та адаптації і забезпечують якісні, комфортні умови роботи.

Але для молоді дуже важлива є корпоративна культура, тобто закріплені політики створення молодіжної культури —  коли їхню думку враховують на рівних. Молода людина може висловити думку, яка вплине на рішення. Також для молоді важливо мати певні програми навчання та розвитку як професійного, так і вдосконалення лідерських навичок.”

Поділитись с друзями

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Підписка на щотижневу розсилку CSR-REVIEW