Соціальна відповідальність стає невід’ємною частиною розвитку та сталості бізнесу

переглядів: 19
Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin

Внаслідок кризи, спричиненої пандемією COVID-19, у надзвичайно складних умовах бізнесу довелося пройти випробування на життєстійкість та сталість.

Журнал «Бізнес» розпитали Керівницю Центру «‎Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» Марину Саприкіну про роль соціальної відповідальності в житті та стратегії компаній на наступний рік.

Читати оригінал: Соціальна відповідальність стає невід’ємною частиною розвитку та сталості бізнесу

Компанії працювали та й продовжують працювати в умовах загострення екологічної ситуації, збільшення випадків нерівності та порушення прав людини, що впливає на їхні відносини із суспільством та корпоративну соціальну відповідальність. Якщо у попередні роки КСВ була частиною комунікаційної стратегії компаній, то останні кілька місяців вона стає невід’ємною частиною розвитку і життєстійкості бізнесу. Суспільні та екологічні проблеми підкреслили той факт, що всі ми перебуваємо в одному човні. Бізнес, який мислить стратегічно, розуміє: без підтримки, яку зараз потрібно надавати партнерам та суспільству загалом, майбутнього не буде.

Важливо зазначити, що існують і певні драйвери, які допомагають бізнесу мислити у цьому напрямку. Серед них можна виділити три мотивуючі сили, а саме: молодь як робоча сила, молодь як клієнт, інвестори та регулятори.

D&I політики та практики

Десяте дослідження Deloitte Global 2021 Millennial and Gen Z демонструє, що молодь намагається узгоджувати свою споживацьку поведінку та вибір кар’єри зі своїми цінностями. Більше чверті людей, які належать до цих двох поколінь, зазначають, що вплив бізнесу на навколишнє середовище (як позитивний, так і негативний) є важливим фактором, який вони беруть до уваги, приймаючи рішення щось купити або обирати роботодавця.

Нещодавнє дослідження Nielsen повідомляє: 81% респондентів у всьому світі твердо переконані в тому, що компанії повинні допомагати покращувати довкілля. Ця пристрасть до корпоративної відповідальності поділяється серед представників різних статей та поколінь. Міленіали, покоління Z та X дотримуються цих поглядів найбільше, втім, їхні старші колеги не сильно відстають. Важливим фактором для молодих людей під час вибору роботи є відсутність дискримінації на робочому місці, визнання принципів різноманіття та інклюзивності, підтримка родини. Глобально 50% респондентів змінюють робочі місця заради кращого способу життя, зокрема й заради практик балансу між родиною та роботою.

Оцінка ESG-ризиків

Інвестори дедалі більше починають звертати увагу на КСВ компанії через розвиток системи відповідального інвестування та фокусу на ESG чинники — екологічні, соціальні та управлінські. На глобальному рівні сталі інвестиції дорівнюють $30 трлн (+68% з 2014 р.), і продовжують зростати. Саме тому акціонери вже починають вимагати від компаній ESG-стратегій. Наприклад, 98% акціонерів General Electric вимагали пояснити, як компанія досягне “нуль викидів” відповідно до Паризької угоди. А Amazon та JP Morgan отримали від своїх акціонерів запити провести аудит із расової рівності.

І компанії змінюються — вони починають оцінювати ESG-ризики, розробляти дорожні карти з їхньої імплементації та звітувати щодо досягнення показників. Попри те що в Україні можна нарахувати до 10 компаній з ESG-стратегією, ця тенденція буде зростати. Крім того, бізнес, що активно розвивається, зокрема й у напрямку сталості, здатний залучити більше інвестицій. “Зелені” інвестиції популярні у Європі та США. IKEA та Фонд Рокфеллера (RFF) створюють фонд для підтримки проєктів із відновлюваними джерелами енергії. Крім того, вони інвестують $1 млрд у “зелені” стартапи в країнах, що розвиваються. Ще $100 млн подарує фонд Ілона Маска за програмою XPRIZE Carbon Removal стартапам, які винайдуть спосіб боротися зі зменшенням вуглецевого сліду. І таких масштабних інвестиційних проєктів досить багато.

Посилення комплаєнсу

Уряди та міжнародні організації підтримують сталий розвиток бізнесу. У Європейському Союзі, наприклад, збудовано цілу архітектуру сталого розвитку: розроблена багатовекторна стратегія кліматичної нейтральності до 2050 р., Європейський Зелений курс, введено в дію таксономію “зелених” фінансів, яка класифікує діяльність, що відповідає критеріям стійкості, впроваджено систему сталості фінансів.

Схожі процеси відбуваються і в Україні. Наприклад, у листопаді 2021 р. НБУ презентував бачення майбутнього розвитку сталого фінансового сектору в Україні — Політику НБУ щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 р. Документ містить детальний опис задач українських фінансових установ з інтеграції ESG у фінансові послуги з початку 2022 р. Зокрема, фінансові установи розкриватимуть інформацію щодо того, наскільки їхня діяльність є сталою та повідомлятимуть про вплив на довкілля, а під час вибору проєктів для фінансування оцінюватимуть їхній вплив на екологію, сталість економічної діяльності та енергоефективність.

Також, відповідно до законодавства, великі компанії в Україні мають подавати звіт про управління із розкриттям нефінансових показників, що вже роблять деякі з них. Відповідно до Індексу ESG-прозорості українських компаній, проведеного у 2021 р., трохи більше половини компаній з 50+ проаналізованих оприлюднили на сайтах звіти з управління. Їхня частка у порівнянні з 2019 р. збільшились з 36% до 58,5%. Варто додати, що державні підприємства мають вищі показники практично за всіма критеріями і компонентами Індексу прозорості, ніж компанії приватної форми власності, що обумовлено більшими вимогами до держпідприємств.

Отже, незважаючи на складні кризові часи, український бізнес покращує свої показники в контексті корпоративної соціальної відповідальності та трансформує бізнес через призму ESG (особливо експортноорієнтовані компанії). А що ж робити українським компаніям, які ще тільки на шляху до КСВ та сталого розвитку? Вони мають здійснити наступні кроки:

  • обговорити бачення сталого розвитку за участю керівництва та віднайти свою концепцію в контексті Цілей сталого розвитку;
  • відбудувати організаційну структуру та процеси — з огляду на зрілість, масштаби та стратегії порядку денного в галузі сталого розвитку — які забезпечують безперервний прогрес, і призначити людину, яка опікуватиметься цим питанням;
  • вимірювати результати та комунікувати у нефінансовому звіті;
  • вести чесний та прозорий діалог зі своїми стейкхолдерами, серед яких молодь, регулятори та інвестори.

Безумовно, це непросто, і багато компаній почнуть говорити про нестачу коштів. Але головне — не гроші, а бажання та цінності людей, які очолюють бізнес або є його власниками. Саме тому освіта зі сталого розвитку надзвичайно потрібна Україні.

Поділитись с друзями

Share on facebook
Share on twitter
Share on linkedin
Підписка на щотижневу розсилку CSR-REVIEW